Наприкінці лютого у бою з ворогом під Дебальцевим був тяжко поранений відважний воїн, випускник нашої школи 2008 року, Вадим Довгорук. Чотири доби воїн лежав у полі, стікаючи кров’ю, та ангел охоронець зберіг молоде життя – випадково Вадима знайшли місцеві жителі та передали його в руки медиків. Всі ми були глибоко схвильовані, дізнавшись про цю трагедію. Подумки молились і продовжуємо молитися за Вадима і за його побратимів… Ми написали нашому героєві листи:

«Дуже не хочеться говорити усілякими кліше типу «все буде добре», «ти одужаєш». Так воно, звісно, і буде, але хочеться сказати щось таке, що мало б дійсну вагу, а не просто побажання. Хочеться сказати, та слів немає. Немає, тому що ніколи не стикалася з чимось подібним. У цьому є ваша заслуга, що усі ці страшні події не дійшли до нашого міста. Саме завдяки Вам я не відчула на власній шкірі гіркоту втрати чогось дорогого».

«Я просто не знаю, як передати тобі все те, що зараз відчуваю. Я бажаю тобі щастя, здоров’я, здоров’я і ще раз здоров’я. Ти сильний, мужній. Ти – особистість, у якої є безмежна сила волі. Ми усі тебе підтримуємо, знай це. Ми знаємо, що ти пройдеш через усі випробування і будеш обов’язково щасливим».

«В ці важкі часи для нашої країни лише найхоробріші, найвідважніші та сильні духом чоловіки захищають свій рідний край, свою землю. Сказати, що я тебе поважаю – це ще нічого не сказати! Я гордий, що дихаю одним повітрям з такими героями, як ти! Будь упевнений, що в тебе все буде добре! Віра – це найголовніше, це те, що в людини ніхто не зможе відібрати. Бажаю тобі здоров’я! Слава Україні!»

«На сьогоднішній день наша країна переживає складні часи – йде війна. Всім зараз складно, та найважче воїнам, які захищають нас. Ми вдячні кожному, хто ціною власного здоров’я утримує позиції. А перед родинами тих, хто загинув, стаємо на коліна. Дякуємо за сміливість! Бережіть своє життя! Ми з вами!»

Учні 11 класу