Цього тижня до Дня Збройних сил України учням 8А класу відкрив свої двері музей 3-го окремого полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго.

Діти побували у трьох кімнатах, з яких складається музей – кімната афганської слави, кімната повітряно-десантної підготовки, експонати з АТО, а також зала пам’яті. Школярі із захопленням слухали розповіді спецпризначенця-екскурсовода. Від деяких експонатів та історій про них волосся ставало дибки.

Наприклад, у музеї є бронежилет загиблого під Савур-Могилою заступника командира полку полковника Сергія Сєнчєва. Діти почули історію його подвигу, внаслідок якого той отримав смертельне поранення. На бронежилеті чітко видно місце, де пройшов уламок снаряду. Є навіть плями крові загиблого Героя…

Була розповідь також про перший бій 3-го полку у Донецькому аеропорті, після чого проросійські бойовики їх стали називати кіборгами.

Всі експонати музею привезені спецпризначенцями з війни. Дорого було доторкнутися до прапора України, наскрізь прошитого кулями. Від музею передали школі всі фото героїв, які загинули, виконуючи бойові завдання на сході України.

Вдячні класному керівникові Наталі Василівні Рябусі та батькам 8А класу за організацію такої потрібної для підростаючого покоління екскурсії.

Ірина Бігун, заступник директора

Ліза Луценко: «Те, про що ми дізналися в музеї 3-го полку спецпризначення, зворушило до глибини душі: про напад Росії на Україну, про сучасну зброю, про героїчні подвиги наших воїнів, про сорок шість загиблих, двох, які пропали безвісти та двох у полоні… Після почутого ми не могли говорити, слів не було…Ми всі сподіваємося, що наші захисники повернуться додому живими, що війна закінчиться та більше ніколи не повториться».

Анна Юрескул: «Я досі не знаю, що я відчуваю після цієї екскурсії. Мабуть, печаль у суміші з гордістю. Дуже важко усвідомлювати те, що так багато українських воїнів та цивільних загинуло на сході України. Вони пожертвували своє життя заради нас, але, на жаль, дехто цього ще не оцінив».

Анастасія Медяник: «Екскурсія дуже зворушила нас. Найбільше мені сподобалося відео та парашут, який я побачила вперше».

Тимофій Гаврилюк: «Мені сподобався екскурсовод, який дуже зрозуміло розповів нам про бої, зброю. З сумними відчуттями ми відвідали кімнату пам’яті».

Карина Кузьмінчук: «Мене зворушила поезія у виконанні екскурсовода «Чекай мене – я повернуся». Вражень було після екскурсії безліч. Я дуже хочу, щоб більше ніколи не проливалася кров невинних людей, хочу, щоб війна швидше закінчилася».