12 жовтня директор школи Борис Набока поділився спогадами про видатного педагога нашого краю Ігоря Бабанського.

Захід проходив в обласному краєзнавчому музеї. «Уперше ми зустрілися в Інституті вдосконалення вчителів, коли я навчався у 8 класі і мій учитель математики, відомий педагог Олександр Хмура, провів для нас ознайомлювальну екскурсію навчально-методичними кабінетами Інституту. Вдруге зустріч відбувалася, коли я був заступником директора з навчально-виховної роботи в 16-ій школі і досліджував започаткування виробничого навчання у старших класах. Утретє зустрілися, коли я став директором 22-ої школи і потребував поради з організації п’ятої трудової чверті та побудови стаціонарного табору праці і відпочинку на базі колгоспу імені Шевченка. Я розумів, що Ігор Тихонович – це людина з енциклопедичними знаннями, яка отримує задоволення від того, що допомагає людям, – згадує Борис Стефанович у розповіді перед шановною громадою. – Він був цікавою, неординарною, аристократичною особистістю з критичним ставленням до себе та іронією до невігласів. Я щасливий, що мав радість спілкуватися з такою особистістю, і сьогодні в пам'ять про цій залі він зібрав нас усіх разом завдяки своїй талановитій доньці і послідовниці Ніні Бабанській».

«Минуло 25 років, як пішов від нас Ігор Тихонович. За цей час я набрався досвіду, знань, і тепер так само прагну допомагати молоді у формуванні її світогляду та ставлення до природи».

І сьогодні пам'ять про природознавця живе у його справах, у людях, з якими він спілкувався. А його талановита донька і послідовниця об’єднала в цій залі нас, тих, хто шанує і береже світлу пам'ять про цього видатного педагога.