21 листопада учні клубу журналістики провели в телерадіокомпанії.

Спочатку дітей запросили в студію, в якій виходить щоденна  програма «Радіомайдан», знімають телепередачу «СуСпільна платформа», а також записують сурдопереклад. У цій залі журналіст Національної суспільної телерадіокомпанії України Василь Левицький розповів про нинішнє життя телеканалу «UA:Кропивницький» та радіо «UA:Українське радіо Кропивницький», а потім запросив школярів спробувати себе в ролі телерадіоведучих та гостей програм.  Однак  потрібно було ще організувати хід створення програми! Тож дехто з учнів обрав для себе роль режисера (який керував процесом), хтось вподобав функцію оператора (знімав на смартфон), хтось стежив за часом… І ефект прямого етеру почався… У результаті стало зрозуміло, що для когось це виявилося більше грою, а для когось – справжнім зануренням у світ телерадіомистецтва…

Водночас діти спостерігали через монітор, який стояв у приміщенні, за тим, що відбувається в сусідній студії – там наживо транслювалися новини. По їх закінченню ми всі й перейшли до студії програми «День за днем», у якій також проводять зйомки передач «Тема дня», «Виборчий округ» та більш відоме молоді шоу «Ранкова кава». Тепер діти облюбували крісла і дивани ведучих цих програм, уявляючи себе в ролі акторів та запрошених гостей. Після ми швидко зазирнули в студію телерадіопрограми «Радіодень», однак у ній ще тривав запис інтерв’ю – відтак домовилися, що завітаємо туди наступного разу.

І діти піднялися на другий поверх телерадіокомпанії – там розташовано музей технологічного обладнання, яке використовувала в роботі колишня Кіровоградська обласна телерадіокомпанія. У музеї зібрано технічні прилади, що забезпечували радіотелевиробництво у 1960-90-х роках. Серед експонатів — відеомагнітофон «Кадр-103СЦ» (таких випустили всього 600 штук), тритрубчата студійна передавальна телевізійна камера КТ-178, портативна телевізійна камера КТ-190, ламповий радіоприймач «ВОЛНА-К», призначений для слухового приймання телеграфних і телефонних сигналів. У музеї діти весело робили селфі й знімали відео.

Дівчата й хлопці не тільки могли наживо бачити відео- та аудіоапаратуру, якою користувалися раніше, а й відчули на собі, як нею було користуватися.

Діти доторкнулися до телерадіоапаратури, яка водночас є частиною історії нашого міста. Школярі могли порівняти, наскільки нам зараз легко знімати будь-яке відео на телефон і наскільки це було складно раніше… Певно, цікаво було побачити, як розвиваються технології знімання та відеомонтажу, як змінюються часи, і те, що колись здавалося неможливим, зараз для нас є звичною справою.

Крім техніки, експозиція музейної частини (стенди уздовж коридору) містить 500 фотографій, які ілюструють розвиток нашої телевізійної справи. Сподобалися дітям манекени, одягнені в форму колишніх журналістів, ведучих 1970-80-х років.

У музеї, крім інформації про розвиток телебачення в області, усі можуть спробувати себе в ролі диктора, репортера, оператора...

Наше практичне заняття з юними журналістами завершилося запрошенням на шоу «Ранкову кава» та на запис радіопрограм, у яких діти можуть поділитися з теле та радіослухачами краю найцікавішим зі свого шкільного життя. А поділитися точно є чим! Тож до зустрічей в етерах!